Вийшов у світ перший в 2009 році, шостий від роду номер журналу «Проектор».
Редакція продовжує суб’єктивно висвітлювати питання дизайну, які здаються цікавими з вершини її редакційного мурашника. Було б штучним обійти увагою загальну кризову ситуацію, а й надмірно загострювати на ній свою увагу теж було б зайвим. Проектор відреагував на кризу по-своєму, а саме, в Проекті № 4 «Предмет» з’явилася антикризова рубрика «Корисні поради». У ній прекрасним стилем зразка 1957 року розповідається про те, як своїми руками спорудити той чи інший предмет інтер’єру або домашнього вжитку – такий собі дизайнерський «дауншифтинг».
Головний редактор Митя Харшак в редакційній колонці також звертає увагу на навколишнє кризову дійсність, але з властивим йому оптимізмом бачить в ній виключно хороше. Зокрема він зауважив: «Останнім часом, як раз з приходом всієї цієї фінансової та економічної плутанини, на подив активізувалася художньо-дизайнерська життя. Відкриваються одна за одною хороші виставки, якась цікава двіжуха твориться в пітерських галереях, сусіди-фіни теж проявляють активність у цій сфері і готують в наші краї великий дизайнерський десант. Швидше за все, таку активізацію творчого життя можна пояснити тим, що спад дизайнерського виробництва і вимушена зупинка конвеєрів багатьох дизайн-студій вивільнили певну кількість енергії і часу у людей, які в будь-якій ситуації не звикли сидіти склавши руки. Вони-то вічно придумують собі нові заняття до душі, будь то робота по черговому брифу замовника або зовсім якісь некомерційні затії. Крім того, причиною може бути і внутрішня по-потреба відповіді на зовнішні несприятливі обставини – мовляв, нам будь-які негаразди дарма! If it will not kill you it’ll just make you stronger, нас …, а ми міцнішаємо; та інші побиті цитати і народні мудрості. Може бути, і є частка правди в тому, що час матеріальних труднощів відкриває дорогу чистому мистецтву і самим різним творчим ідеям? У зв’язку з цим не можна не згадати небувале пожвавлення мистецького життя Петрограда в кінці десятих – початку двадцятих років ХХ століття. На який непростий період історії припав цей підйом, нагадувати не треба ».
Перший тематичний Проект «Персоніфікація» відкривається статтею Михайла Карасика під назвою Zang Tumb Tumb. Знавці історії дизайну відразу зрозуміють, що мова йде про один з батьків-засновників футуризму Філіппо Томмазо Марінетті, а назва взято з обкладинки одного з його знаменитих книг. Публікація на часі – адже в цьому році ми всі відзначаємо сторіччя футуризму!
Триває Проект «Персоніфікація» великим – на цілих п’ять розворотів (!) Матеріалом, присвяченим Любі Цибульним. Люба – американський дизайнер-графік, чиї роботи відомі по всьому світу. При запланованих на публікацію трьох розворотах, редакція ніяк не змогла вписатися у відведений простір – аж надто гарні роботи! До того ж текст, написаний нашим автором – Ганною Кожарою на матеріалах безпосереднього спілкування з Любою Цибульним було дуже шкода скорочувати. Тому довелося пожертвувати іншими публікаціями, відправленими на час до редакційної портфель, але виділити 10 смуг на цей унікальний матеріал.
Традиційний авторський розділ Ольги та Олександра Флоренський «Русский дизайн» в цей раз наповнений проектом «Смиренна архітектура». З властивим Флоренским гумором і дизайнерсько-лінгвістичним витонченістю автори публікують проекти різних споруд від «Вежі для пристрою феєрверків» до «Щогли для підтримки прапора в розгорнутому стані».
Публікації Проекту № 3 «Букви», немов перегукуються між собою. Автори вступають у своєрідний діалог на сторінках журналу. Джеррі Келлі в продовженні своєї статті про шрифтових реконструкціях (початок статті було опубліковано в попередньому номері) пише: «неминуче, поряд з оригінальними сучасними шрифтами завжди будуть існувати реконструкції більш ранніх класичних шрифтів, доповнюючи сучасну шрифтову палітру». А Ілля Рудерман, розгорнуто коментує на сторінках журналу свої власні роботи, зауважує: «До тих пір поки візуальну мову спілкування буде використовувати символи, символам буде вимагатися унікальність. Навіть якщо кількість шрифтів зрівняється з кількістю людей на планеті – можна ж уявити собі, ніби у кожного з нас є за своїм власним шрифту, характерному тільки нам і нікому більше, – навіть в цьому випадку, шрифтів будуть потрібні зміни – адже у міру дорослішання людина буде змінюватися, отже, змінюватися доведеться і шрифту »
Проект № 4 «Предмет» відкривається статтею Анни Балагурова «16 Animali». Вона присвячена проекту італійського дизайнера Енцо Марі. Набір з 16 фігурок тварин – дерев’яна головоломка, ікона дизайну ХХ століття, яка з іграшки перетворилася не тільки в арт-об’єкт, але і в втілення багаторічних аналітичних досліджень Марі як дизайнера-теоретика. Об’єкт можна було живцем побачити на виставці «100 предметів італійського дизайну», протягом трьох місяців експонувалася в Лофт Проекті ПОВЕРХИ.
Далі серед предметів вже згадувана нова «антикризова» публікування і вже стала постійною рубрика «Предмет», що демонструє вищі дизайнерські досягнення з колекції компанії Vitra. Цього разу в рубриці читайте розповідь Ніни Філюти про творіння братів Буруллеков – стільці Vegetal.
Дві публікації Проекту № 5 «Среда» підготовлені головним редактором Митей Харшак по його власним враженням від відвідування «Будинків майстрів» в Дессау. Будинки Вальтера Гропіуса, Ліонеля Файнінгер і Ласло Мохол-Надя, Георга Мухи та Оскара Шлеммера, Пауля Клеє і Василя Кандинського зараз внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Про їх історію та сьогодення читайте в статтях «Будинки майстрів» і «Чорна кімната».
У Проект № 6 «Інтерактив» член редакційної ради Міхель Шуленін докладно розбирає онлайн-експеримент під назвою Dontclick.it, а оглядач «Проектора» Дмитро Нікіфоров уважно гортає онлайн-портфоліо студії Bionic Systems.
Проект № 7 «Фотографування» присвячений чудовому петербурзькому фотографу Андрію Чежіну. Андрій сам написав текст про себе і свого вірного фотоапараті «Горизонт», за допомогою якого йому вдаються чарівні і незбагненні кадри.
У проекті № 8 «Школа» Сергій Хельмянов розповідає про свій досвід керівництва дипломним проектуванням – про те, як йшла робота і з якими труднощами довелося зіткнутися в проекті Надії Стефанович, захищеному в минулому році на Мухинської кафедрі Дизайну.
І в завершенні номера Проект № 9 «Книги». Авторитет і знавець історії книги Михайло Карасик оповідає про курйозні сторінках вітчизняної книжкової історії тридцятих років ХХ століття в публікації «У протигазі».
Партнер журналу «Проектор» – Інформаційно-книготорговельна компанія ІндексМаркет представляє чотири книги зі своєї великої колекції в рубриці ExLibris, а редакція «Проектора» рекомендує «клубочитися» в розгорнутому книжковому огляді видання, присвяченого такого жанру, як дизайн флаєрів. А книжковий магазин «Бібліотека Проектор» розповідає про бестселери серед дизайнерських книжок.
ДЕ КУПИТИ?
в Санкт-Петербурзі
Книжковий магазин дизайнерської літератури та періодики «Бібліотека Проектор» (Лиговский пр., 74)
Магазин Студії Лебедєва «Прогрес очевидний» (П.С., Каменноостровский, 42)
Магазин Студії Лебедєва «ложноножку і фагот» ( «Пасаж» на Невському, 48)
Магазин «Культпросвіт» (Пушкінська вул., 10)
Магазин «Приміщення цінності» (Дзвінична вул., 1)
Магазин «ТРЕБА Ж!» ( «Пасаж» на Невському, 48)
Книжковий салон при філфаку СПбГУ «Класне читання» (6-а лінія В.О., 15)
Галерея «Борей» (Ливарний пр., 58)
Галерея / Бюро Фотодепартамент (Невський проспект., 40-42)
Спілка художників (Велика Морська вул., 38)
Союз дизайнерів (Мийка,
Академія Мистецтв ім. Рєпіна (Університетська наб., 17)
Мухинської училище (Соляний пров., 13)
ДЕ КУПИТИ?
в інтернеті
http://www.indexmarket.ru
http://store.artlebedev.ru/books/press
